Час Чернігівський

Ще у 2016 році за результатами опитування Чернігівського осередку Всеукраїнської громадської організації «Ліга соціальних працівників України» у районних центрах Чернігівщини більше половини респондентів висловилися проти вступу України до ЄС — Семенівка (54%) та Варва (53%). Ще шість районів мали показник за 40%. І лише у Городні та Бахмацькому районі більшість опитаних позитивно реагували на перспективу євроінтеграції — 93% та 75% відновідно.

Такі результати свідчать про те, що ми досі не визначилися з своїм майбутнім, або ж залишаємося під впливом стереотипних уявлень про Європу.

«Час Чернігівський» запропонував читачам поділитися своїм асоціативним рядом, що наразі виникає при згадці ЄС чи Європи загалом.

Тетяна Ярошенко: «Особисто в мене, якщо говорити про асоціації, то з Європою перш за все пов'язано поняття "краще ніж у нас", "те до чого потрібно прагнути". Думаю, це викликано тим інформаційним полем, в якому ми живемо, та яке створюється державною політикою євроінтеграції. І все це трішки сумно, якщо задуматись про те, що моя країна в чомусь не відповідає "євростандартам". Але я дивлюсь на речі оптимістично і позитивно, вірю, що врешті решт Україна вийде на той рівень, коли не потрібно буде кудись інтегруватись і з кимось себе порівнювати».

Сергій Маслов: Для мене Європа асоціюється з чистотою, адекватними людьми, зеленими парками, в яких можна розіслати ковдру і пообідати, європейським стилем одягу( без блистінок і т,д), музеями, будівлями готики, костюмами 18 століття, і величезними париками!) щось таке, і на задньому плані під час цього грають твори Бетховена та Моцарта)/ Європейський Союз – це сучасність, гідне життя, доступ до духовних цінностей та набагато вищий рівень культури.

Алла Філатова: ЄС — достойний рівень життя, і спільнота, куди українці постійно звертаються в пошуках справедливості.

Олег Луцук: Живучи в селі, ЄС — то щось далеке і недосяжне. Для мене ЄС — це місце, де живуть вільні люди. Місце, де є можливості для розвитку. І, на жаль, нам до європейського рівня ще рости і рости. Хоча , дивлячись на молодь, є надії.

Як бачимо, найчастіше Європа є майже синонімом благополуччя і водночас чогось недосяжного.

Історик, доктор історичних наук, Ярослав Грицак, під час спілкування з регіональними журналістами зауважив: «Для України не стільки важливе входження до ЄС та НАТО, як шлях до них».

На переконання науковця, чи вступить Україна до зазначених міжнародних організацій — питання друге. Перше, і важливіше, — реалізація реформ на цьому шляху. А враховуючи те, що нам таки справді є куди прагнути, то країну чекає такий собі «капітальний ремонт».

І першочерговим домашнім завданням для українців є європейські цінності. Адже ми залишаємося далекими від омріяного, поки на першому щаблі стоять матеріальні блага, а не демократія та захист прав людей.

Рекомендовано до перегляду: Про теорію «останнього кілометра» - кроків, які Україні залишилося зробити на шляху до європейського цивілізаційного простору.

Поділяє цю думку й Євген Глібовицький, експерт з довготермінових стратегій. Історія ХХ століття залишила глибокий відбиток на цінностях українців. Однак нинішнє покоління таки має всі шанси викорінити шаблони.

Рекомендовано до перегляду: Євген Глібовицький: головна цінність Угоди про Асоціація Україна-ЄС

Ціннісний вибір українського суспільства завжди супроводжувався гострою дискусією всередині країни. Разом з тим, за останні чотири роки українці продемонстрували, що готові боротись та йти до кінця у боротьбі за власні переконання, що дає надію на якісну євроінтеграцію без втрати власної ідентичності.